Лісові пригоди. Частина 2

Ось і прийшла до нас в гості неділя, а разом з нею і продовження розповіді, що почалась на минулому тижні!

Що ж було далі?

А далі несподівано нас зустріла дорога із рівненько викладених плит. Їхати було настільки приємно, що зробили невеличкий "ривок" - розігналися до 30 км/годину. Ця дорога вивела нас до військової частини, від якої було три варіанти руху: наліво по ґрунтах; направо по асфальту або ж повернути назад. Ми вибрали асфальт, котрий привів нас до радіостанції із двома не дуже життєрадісними охоронцями.

- Куди Ви їдете? - запитав один із них, і мені здалося, що одне не вірне слово з нашого боку може призвести чи то не до розстрілу...

- Просто катаємось, - відповіла я, і ми швиденько звідтам поїхали стежиною, крім якої більше дороги не було, і котра в мить перетворилась на піщану пустелю. Ми хитрі, тому поїхали поряд із стежкою по траві. І завела вона нас, та стежина, аж до дороги на Калинівку. Але повертати додому ніхто не збирався. Тому, перейшовши по пішохідному переходу, ми рушили далі до села Рожівка.

А там такий шикарний асфальт, що мені закортіло покатати там на роликах. Сумно, що роликами по лісу і по трасі Бро - Калинівка не вийде добратись.

Які ж цікавинки зустрілися нам в тому селі? 

Першою була недобудована церква, яку я не сфотографувала. Далі - ось такий цікавий будиночок.

А ще Ви можете побачити тут от такий   «Племптахорадгосп Броварський», де можна  придбати товари з індички. 

Спробувала робити фото під час руху. Ось що з того вийшло:

Трохи покатавшись, ми повернулись до Броварів, де один з нас поїхав по своїх справах; а ми вдвох ще недовго покаталися по парку Перемоги. Їздили неспішно, теревенили про всіляке різне. Було цікаво!

Ну що Вам сказати? Такі прогулянки є  неймовірними!

Дата вело-подорожі - 16.10.2017

Всім добра та гарного настрою!