Артек. Назустріч пригодам

Збиралися ми поїхати у неділю на дачу. Ще в п'ятницю все розпланували, а в неділю...
Так буває, коли різко-різко змінюються плани. Так буває, коли родичі терміново потребують твоєї допомоги... І ти змінюєш все.

Неділя. 11 ранку. Замість спокійного пересування електричкою на дачу, ми їдемо на декількох маршрутках і в метро... 3 години в дорозі (і це не рахуючи ще години, що знадобилась на "пробігтися поспіхом по Ашану"). А потім ми цілеспрямовано опинилися в Пущі Водиці і пішли шукати той славнозвісний "Артек", який лише нещодавно переїхав із Криму до нас, в Київ.

Звичайно ж, я не втрималася від того, щоб сфотографувати трамвай серед дерев.

А далі - ще 300 метрів до Артека.

І ось він, "Артек". І пропускна система. 

І ми стоїмо й чекаємо хвилин з 15-20 поки до нас вийдуть. Дочекалися. Віддали пакунок, трохи поспілкувалися. Пора й додому. Розвернулись і поїхали.

Здавалося б, що може бути цікавого на зворотній дорозі? Той самий шлях, той самий транспорт...
Та ж ні! У нас так просто не буває! Ми не пішли прямо на кінцеву зупинку трамвая/автобуса/маршрутки; ми звернули вліво на першому ж доступному повороті. І йшли майже тихою вуличкою (не рахуючи 10-11 автомобілів, що проїхали повз нас).
Оу! Що там попереду? - Велика калюжа і три досить неповільних авто.

Почекали. Пропустили їх, бо ж заляпаними бути не хотілося. Та водії промчали досить обережно.
А трохи згодом ми побачили ось такий яскравий, цікавий і незвичний паркан, що належав ветклініці.

І вже до зупинки автобуса (7-а лінія) дістались без пригод. Почекали хвилин з 10-15, підглянули з допомогою сайту із гпс-данними маршрутного транспорту, де автобус і... пішли пішки на кінцеву, бо в цьому дивному районі кіоски й магазини були лише там, а пити хотілось неймовірно.
Ось так виглядала дорога.

А отаку громадну соску ми зустріли на своєму шляху! От тільки навіщо було її такою широкою галявиною відгороджувати від людей.

Така мила скульптура (чи правильніше сказати - пам'ятка?) належить пологовому будинку "Лелека". Цікаво, наскільки там приємний персонал, бо ззовні виглядає досить пристойно. Фото із інтернету, бо подумала, що їх там повно і не фотографувала.

Несподівано!

- Автобуууус! - побігли наздоганяти.
- 99! - всесвітнє розчарування.
А далі спокійно дійшли ми до кінцевої зупинки, купили водичку й без пригод дісталися додому.

Гарна вийшла поїздочка!

Дата поїздки - 22.07.2018

Всім добра і теплих посмішок!