Маршрутка із Комсомольська (тепер, Горішні Плавні) привезла мене до залізничного вокзалу Кременчук. На жаль, сфотографувати його я не здогадалась. Але, думаю, в інтернеті можна такі фото знайти без проблем. Ось одне з них! Позичила з міського порталу Кременчука!
➤ Металевий міст у Кременчуці складався з 12 залізних ферм, що спираються на два кам'яних підвалини по обох берегах річки і річкових биках, заснованих на кесонах. Довжина мосту - 962 м. Урочисте відкриття та освячення моста відбулося 25 березня 1872 року.
Ось з такого фото почалась моя невеличка подорож довжиною майже в 1 кілометр через Крюківський міст.
А далі були гарні краєвиди на річку Дніпро, набережну та й трохи сам міст ще пофотографувала. Така собі невеличка фотосесія. Тепла сонячна погода, вітер в обличчя, простір навколо - що іще для щастя потрібно?
Топала я, топала і притопала у Крюківський район міста Кременчуга. Ніби звичайне таке місто.. Вулички, будинки, магазини... Але .. Та що я буду розповідати! Дивіться самі.
Ось так швидко-швидко, майже нічого не побачивши, пробіглась я вуличками Кременчука. І хоч машин та людей на вулицях вистачає, та місто здалось мені тихим і якимось навіть розміренним.. Періодично складалося враження, що час там плине повільніше, ніж в інших частинах нашої країни.
Але як би воно не було, мусила встигнути на автобус до Києва. То ж, сподіваюсь ще якось приїхати і більш спокійно познайомитись із Кременчуком та його цікавинками.
P.S. А на звичайних будинках (чи, може, не такі вони й звичайні?) ось так незвично примостилися вказівники вірного напрямку до Крюківського Вагонзаводу.
Дата поїздки - 08.09.2017
Гарного настрою Вам і на все добре!
Комментариев нет:
Отправить комментарий