Все почалося з того, що вирішила їхати не швидко і без якоїсь певної мети. Просто захотілось покататися на велосипеді й насолодитися поїздкою. Доїхала до парку Перемоги (про парк якось іншим разом напишу невеличкий допис), купила собі води й попрямувала у напрямку "кудись".
Спочатку я звернула на вуличку, котра, як мені здавалось, є тихою і практично без автомобілів. Але тут, як виявилось, я припустилася помилки, адже авто їхали практично одне за одним. Така вузенька, але популярна вуличка.
А ось це - Броварська податкова інспекція. Саме від неї починається гарний тротуар і закінчується він десь в районі автошколи.
Саме так виглядає наразі Храм Святих Першоверховних Апостолів Петра і Павла.
До цього моменту все було звично. А далі Бровари вирішили здивувати мене. Чи то такий день був, чи просто так співпало.. Але одразу за церквою є доріжка, якою я ніколи не ходила й не їздила. То ж...
"Які хащі!" - подумала я. Але відступати - то не мій стиль. Отже, їдемо далі.
Хащі, хащі, хащі ... Цікаві закинуті будівлі... І в голові одразу рій думок. Що тут було? Що трапилось? Чому нікому ті будівлі наразі не потрібні стали? Адже ось та .. велика споруда нагадує Дім Культури. Може то він і є? Тоді чому він виглядає таким занедбаним і самотнім?
Так, замислена, я виїхала знову до цивілізованої частини міста. До речі, в цих хащах люди смажать шашлики, гуляють із маленькими дітками та вигулюють собак (із миттєвих спостережень).
Район ніби один і той самий, і ці будинки поряд один з одним знаходяться. Але ж як вони всі різні!
Була недалеко, то ж заїхала й сфотографувала Броварську районну лікарню. Ось вона яка в нас!
А навпроти лікарні в нас є ось така ресторація. Певно, щоб хворі не залишались голодними ні в якому випадку. Ну і як же ж без готелю?
А в декількох кроках від такого помпезного ресторану причаїлися ось такі спохмурнілі будівлі.
А навпроти цих будинків є ліс, де місцеві мешканці палять багаття та вигулюють коз.
Дата поїздки - 17.09.2017
Комментариев нет:
Отправить комментарий